Анотація навчальної дисципліни. Практика спрямована на закріплення та інтеграцію визначених освітньо-професійною програмою загальних і фахових компетентностей у реальних умовах закладів охорони та громадського здоров'я. Вона передбачає формування здатності: здійснювати комплексний біостатистичний аналіз та епідеміологічний нагляд за інфекційними й неінфекційними хворобами; організовувати протиепідемічні, імунопрофілактичні, санітарно-гігієнічні та детоксикаційні заходи у вогнищах біологічних, радіаційних і хімічних загроз; орієнтуватися в алгоритмах преаналітики й оцінки результатів лабораторно-інструментальних скринінгів; володіти порядком ведення медичної документації та класифікаторів (ІСРС-2, МКХ) в електронній системі eHealth, організації експертизи непрацездатності (МВТН, ЛКК, МСЕК із застосуванням МКФ); застосовувати методи менеджменту, маркетингу, оцінки медико-економічної ефективності та контролю якості медичних послуг у системі Програми медичних гарантій під егідою НСЗУ.

Обсяг дисципліни – 8 кредитів ЄКТС (або вказати обсяг за навчальним планом: наприклад, 3 чи 6 кредитів). Основні теми: біостатистичні методи оцінки здоров'я населення та аналіз динамічних рядів і ризиків; організація епідеміологічного обстеження осередків інфекцій, вакцинопрофілактика та дезінфекційні заходи; оцінка факторів імунітету та алергізації населення; лабораторні й інструментальні методи діагностики та преаналітичний етап; оцінка хімічних, радіаційних загроз і медичний захист в екстремальних умовах; документообіг в eHealth (МІС), організація експертизи тимчасової та стійкої втрати працездатності; фінансово-економічні механізми діяльності закладів охорони здоров'я за договорами з НСЗУ, методи управління якістю (ISO 9001, цикл PDCA) та маркетинг медичних послуг. Підсумкова оцінка формується з урахуванням результатів поточного виконання програми практики та диференційованого заліку

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна спрямована на формування визначених освітньо-професійною програмою загальних та фахових компетентностей, зокрема: володіння сучасними концепціями, функціями та методами управління закладами охорони здоров’я в умовах автономізації та ринкової трансформації; здатності застосовувати теорії мотивації персоналу, здійснювати раціональний розподіл посадових обов'язків, формувати ефективні організаційні структури (лінійні, функціональні, матричні) та розвивати лідерські якості керівника; здатності розробляти, обґрунтовувати й приймати раціональні управлінські рішення на основі валідної інформації та оцінки ризиків; володіння методологією контролю та управління якістю медичної допомоги (Тріада Донабедіана, цикл PDCA Шухарта–Демінга, стандарти ISO 9001:2015, ліцензування та акредитація закладів, клінічний аудит); здатності проводити комплексний маркетинговий аналіз ринку медичних послуг (дослідження попиту, пропозиції, споживчої поведінки, формування комплексу маркетингу, ціноутворення та етичного просування); володіння основами медичної логістики, управління матеріально-технічними й фармацевтичними ресурсами, оптимізації ланцюгів постачання та маршрутизації потоків пацієнтів у закладах охорони здоров'я.

Обсяг дисципліни – 3 кредити ЄКТС. Основні теми: теоретичні основи та еволюція шкіл менеджменту, сутність та особливості менеджменту в галузі охорони здоров'я; типи організаційних структур управління (бюрократичні, адаптивні, лінійні, функціональні) та їх адаптація до медичних підприємств (КНП); теорії мотивації (змістовні й процесуальні), методи матеріального і нематеріального стимулювання медичного персоналу; технологія підготовки, прийняття та оцінки ефективності управлінських рішень, інформаційне забезпечення управління; лідерство та стилі керівництва в медичних колективах; контроль як функція менеджменту: види (попередній, поточний, підсумковий) і процес внутрішнього та зовнішнього контролю; управління якістю медичної допомоги: державні механізми (ліцензування, акредитація), сертифікація систем управління якістю за стандартами ISO 9001:2015, методологія циклу PDCA, тріада Донабедіана, робота КЕК та запобігання медичним інцидентам/помилкам; ринок охорони здоров’я та специфіка медичних послуг як товару; маркетинг медичних закладів: комплекс маркетингу (4P/7P), аналіз попиту, сегментація ринку, комунікаційна політика та оцінка ефективності медичної реклами; основи підприємницької діяльності в охороні здоров’я, організаційно-правові форми, системи оподаткування некомерційних підприємств; методи ціноутворення, формування калькуляцій та розрахунок собівартості медичних послуг; основи медичної логістики: оптимізація матеріально-технічного забезпечення, управління запасами ліків і медичних виробів, логістика обслуговування пацієнтів та формування клінічних маршрутів. Підсумкова оцінка формується з урахуванням результатів поточного контролю та екзамену.

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна спрямована на формування визначених освітньо-професійною програмою загальних та фахових компетентностей, зокрема: здатності аналізувати стан здоров'я населення та фактори, що його формують; знання загальних принципів організації та управління системою охорони і громадського здоров'я в Україні згідно з орієнтирами ВООЗ; володіння нормативно-правовими та практичними основами надання первинної (на засадах сімейної медицини), спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги, маршрутизації пацієнтів і функціонування спроможної мережі госпітальних округів (кластерних і надкластерних лікарень); навичок роботи в електронній системі охорони здоров'я (eHealth, медичні інформаційні системи, застосування МКХ та класифікаторів ІСРС-2, АКМІ); здатності організовувати та проводити експертизу тимчасової непрацездатності (формування електронних медичних висновків, робота ЛКК) і медико-соціальну експертизу стійкої втрати працездатності (МСЕК із застосуванням МКФ); розуміння макро- і мікроекономічних механізмів фінансування галузі (моделі Семашка, Бісмарка, Беверіджа), функціонування Програми медичних гарантій під егідою НСЗУ, методів ціноутворення та аналізу медичної, соціальної й економічної ефективності охорони здоров'я.

Обсяг дисципліни – 3 кредити ЄКТС. Основні теми: загальні принципи та концептуальні засади організації охорони здоров’я в Україні, рекомендації ВООЗ та діяльність НСЗУ; місце та мережа системи громадського здоров’я, кадрове забезпечення галузі та безперервний професійний розвиток (БПР) лікарів; організація надання первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини, порядок вибору лікаря та декларування, профілактична діяльність та диспансерний нагляд; стаціонарозамінні форми (денні й домашні стаціонари); організація спеціалізованої амбулаторної та стаціонарної допомоги, принципи формування госпітальних округів і кластерної мережі закладів, клінічні маршрути пацієнтів; електронна система охорони здоров’я (eHealth, МІС, кваліфікований електронний підпис), робота з медичними класифікаторами (ІСРС-2, МКХ, АКМІ); обліково-звітна документація закладів охорони здоров'я; експертиза тимчасової непрацездатності, порядок формування медичних висновків (МВТН), робота ЛКК та ФСС; медико-соціальна експертиза стійкої втрати працездатності (МСЕК), критерії встановлення груп інвалідності та застосування МКФ; економіка охорони здоров'я, світові моделі систем фінансування, ресурси галузі та види ефективності (медична, соціальна, економічна); Програма медичних гарантій, види медичних пакетів і тарифів (капітаційна ставка, глобальний бюджет, ДСГ), механізми оплати праці медичних працівників. Підсумкова оцінка формується з урахуванням результатів поточного контролю та екзамену.

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна спрямована на формування визначених освітньо-професійною програмою загальних та фахових компетентностей, зокрема: здатності оцінювати медико-тактичну обстановку у хімічних і радіаційних вогнищах ураження та в умовах надзвичайних ситуацій; володіння фундаментальними закономірностями токсикокінетики, токсикодинаміки і токсикометрії токсикантів різного генезу (бойових отруйних речовин, сильнодіючих отруйних речовин, промислових і побутових токсинів, компонентів ракетних палив, радіонуклідів, природних отрут); здатності своєчасно діагностувати клінічні синдроми гострих та хронічних отруєнь і радіаційних уражень; володіння алгоритмами проведення медичного сортування та надання невідкладної домедичної, долікарської і першої лікарської допомоги на етапах медичної евакуації; здатності застосовувати сучасні методи природної та штучної детоксикації, антидотної, патогенетичної і симптоматичної терапії, а також використовувати індивідуальні й колективні засоби медичного захисту та проводити спеціальну обробку.

Обсяг дисципліни – 3 кредити ЄКТС. Основні теми: предмет, завдання та принципи токсикології й екстремальної медицини; основи токсикокінетики, токсикодинаміки та токсикометрії ксенобіотиків; токсикологія бойових отруйних речовин (нервово-паралітичної, шкірнонаривної, загальноотруйної, задушливої, подразнювальної та психотоміметичної дії); токсикологічна характеристика сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), технічних рідин та компонентів ракетного палива; отруєння речовинами неорганічної та органічної природи (пестициди, леткі сполуки, оксид вуглецю); отруєння токсинами природного походження (зоотоксини, фітотоксини, бактеріальні токсини, мікотоксини); інтоксикації психоактивними та лікарськими засобами; основи радіології, біологічна дія іонізуючого випромінювання, патогенез і клініка променевих уражень (ГПХ, місцеві та комбіновані травми); уражаючі фактори ядерної зброї та аварій на радіаційно небезпечних об'єктах; засоби індикації отруйних речовин і дозиметричний контроль; індивідуальні та колективні засоби захисту від зброї масового ураження, організація спеціальної та санітарної обробки; медичні засоби протихімічного та протирадіаційного захисту, принципи антидотної терапії та детоксикації; організація та зміст медичної допомоги ураженим на етапах медичної евакуації в умовах бойових дій і надзвичайних ситуацій. Підсумкова оцінка формується з урахуванням результатів поточного контролю та екзамену.

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна спрямована на формування визначених освітньо-професійною програмою загальних та фахових компетентностей, зокрема: володіння правилами преаналітичного етапу, технікою безпеки, алгоритмами підготовки пацієнта та забору біологічного матеріалу; здатності призначати, інтерпретувати та клінічно оцінювати результати базових лабораторних досліджень (розгорнутого аналізу крові, показників гемостазу, імунологічних тестів, загальноклінічного дослідження сечі, калу, харкотиння, ексудатів і трансудатів, секрету простати та піхвового вмісту); володіння фундаментальними принципами призначення та діагностичними можливостями сучасних інструментальних методів (електрокардіографії, ультразвукової діагностики та доплерографії, рентгенографії, комп’ютерної і магнітно-резонансної томографії, ендоскопічних досліджень, спірографії та біопсії); здатності зіставляти результати клініко-лабораторних та інструментальних обстежень для проведення диференціальної діагностики патологічних станів внутрішніх органів і систем.

Обсяг дисципліни – 3 кредити ЄКТС. Основні теми: організація роботи та техніка безпеки в клінічній лабораторії; правила підготовки пацієнтів і преаналітичний етап досліджень; клітинні елементи крові та їх клініко-діагностичне значення (розгорнутий аналіз крові, еритроцитарні індекси, лейкоцитарна формула, коагулограма); групи крові системи АВ0 та резус-фактор; імунні реакції організму та імунологічні тести; лабораторне дослідження біологічних рідин (шлунковий і дуоденальний вміст, трансудати, ексудати, харкотиння); клінічний аналіз сечі та оцінка функціонального стану нирок (проби за Нечипоренком, Зимницьким); дослідження вмісту кишечника (копрограма) та мікроскопічна діагностика біоматеріалів; основи функціональної та інструментальної діагностики органів дихання (спірометрія, бронхоскопія, променева діагностика); методи кардіологічної діагностики (електрокардіографія, холтерівське моніторування, навантажувальні тести, ехокардіографія, катетеризація серця); інструментальні методи дослідження органів травлення та гепатобіліарної системи (ендоскопія, УЗД, КТ); інструментальні методи діагностики в нефрології, урології та гінекології (УЗД сечостатевої системи, біопсія нирки і простати, урофлоуметрія, кольпоскопія, лапароскопія). Підсумкова оцінка формується з урахуванням результатів поточного контролю та заліку.

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна спрямована на формування визначених освітньо-професійною програмою загальних та фахових компетентностей, зокрема: здатності аналізувати фундаментальні закономірності функціонування імунної системи в нормі та при патологічних станах; володіння методологією клініко-лабораторної оцінки імунного статусу людини (інтерпретація імунограм, імунохімічних та імуногенетичних досліджень); здатності розпізнавати, здійснювати диференціальну діагностику та визначати тактику ведення хворих на первинні й вторинні імунодефіцити (зокрема ВІЛ-інфекцію), автоімунні, імунокомплексні та алергійні захворювання; здатності оцінювати механізми імунної відповіді при трансплантації, злоякісних новоутвореннях та інфекційних процесах; володіння сучасними принципами раціональної імунотропної терапії, імунопрофілактики, специфічної імунотерапії та застосування протизапальних і протиалергійних засобів (антигістамінних препаратів, глюкокортикоїдів).

Обсяг дисципліни – 5 кредитів ЄКТС. Основні теми: структура та клітинні елементи імунної системи (центральні та периферійні органи, дозрівання й диференціювання Т- і В-лімфоцитів); фактори природженого неспецифічного імунітету (фагоцитоз, клітини-кілери, опсонізація); система комплементу та біологічні наслідки її активації; антигени і головний комплекс гістосумісності (система HLA); набутий специфічний імунітет (Т- і В-ланки, апоптоз, толерантність); будова та функції імуноглобулінів, імунні комплекси; цитокіни, хемокіни та молекули клітинної адгезії як регулятори й ефектори імунної відповіді; імунна система слизових оболонок; первинні та вторинні імунодефіцити; ВІЛ-індукована хвороба; імунітет при інфекційних процесах, сепсис; автоімунні захворювання сполучної тканини та системні васкуліти; трансплантаційний імунітет та імунологія пухлин; імунологія репродукції та онтогенез імунної системи; імунотропні препарати та принципи імунокорекції; механізми розвитку алергійних реакцій та характеристика алергенів; діагностика алергійних захворювань і антигістамінні препарати; медикаментозна алергія та анафілактичний шок; бронхіальна астма, алергійний риніт, поліноз; кропив’янка та ангіоневротичний набряк; специфічна імунотерапія (СІТ) та механізми дії глюкокортикоїдів. Підсумкова оцінка формується з урахуванням результатів поточного контролю та екзамену

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна спрямована на формування визначених освітньо-професійною програмою загальних та фахових компетентностей, зокрема: здатності аналізувати закономірності розвитку, рушійні сили та прояви епідемічного процесу на популяційному рівні; здатності застосовувати комплексний епідеміологічний метод для вивчення причин, умов та механізмів формування захворюваності серед різних груп населення; володіння принципами організації, планування та реалізації протиепідемічних і профілактичних заходів в осередках інфекційних хвороб (зокрема ізоляційних, режимно-обмежувальних заходів, дезінфекції, дезінсекції та дератизації); здатності оцінювати епідеміологічну безпеку та ефективність засобів імунопрофілактики відповідно до Національного календаря щеплень, запобігати поширенню інфекцій з різними механізмами передачі та хвороб, що мають важливе соціальне значення.

Обсяг дисципліни – 4 кредити ЄКТС. Основні теми: система профілактичних, санітарно-гігієнічних і соціальних заходів для збереження та зміцнення здоров’я людей; епідеміологія інфекційного процесу та комплексний епідеміологічний метод; загальна характеристика інфекційних хвороб і механізми передачі збудників; імунітет, імунопрофілактика та алергічні стани; вакцинопрофілактика інфекційних хвороб і календар профілактичних щеплень; протиепідемічні заходи в осередку інфекційних хвороб: інфекційні хвороби органів дихання; інфекційні хвороби, що набули соціального значення (туберкульоз, ВІЛ/СНІД, парентеральні вірусні гепатити, венеричні захворювання); інфекційні та паразитарні хвороби шкіри (педикульоз, короста, мікози, гнійничкові ураження); інфекційні хвороби шлунково-кишкового тракту (ботулізм, сальмонельоз, холера, гепатит А, дизентерія). Підсумкова оцінка у першому семестрі формується з урахуванням результатів суми балів поточного контролю (залік); у другому семестрі - поточного конттролю і екзамену.

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна спрямована на формування визначених освітньо-професійною програмою загальних та фахових компетентностей, зокрема: здатності організовувати, планувати та проводити наукові, клінічні й соціально-медичні статистичні дослідження; здатності збирати, реєструвати, критично оцінювати та здійснювати статистичну обробку емпіричних медико-біологічних даних; здатності застосовувати сучасний математико-статистичний апарат для перевірки наукових гіпотез, оцінки достовірності результатів, виявлення причинно-наслідкових взаємозв’язків між чинниками середовища і станом здоров’я людини; здатності обґрунтовувати та оцінювати показники індивідуального й популяційного ризиків, а також визначати клінічну ефективність лікувально-профілактичних втручань у парадигмі доказової медицини для прийняття управлінських і практичних рішень у системі охорони здоров'я.

Обсяг дисципліни – 3 кредити ЄКТС. Основні теми: відносні величини (статистичні коефіцієнти) та графічні методи аналізу; динамічні ряди і їх аналіз; характеристика і аналіз статистичних даних (середні величини і показники варіації); метод стандартизації; параметричні методи оцінки і аналізу статистичних гіпотез; непараметричні методи оцінки і аналізу статистичних гіпотез; аналіз взаємозв’язку між параметрами статистичних сукупностей (кореляційно-регресійний аналіз); методичні основи організації статистичних досліджень у системі охорони здоров’я; чинники ризику, методика розрахунку і оцінки ризиків. Підсумкова оцінка формується з урахуванням результатів поточного контролю та екзамену.